Водночас частиною 2 статті 3 Закону встановлено перелік заяв до суду, за подання яких судовий збір не справляється. Зокрема, це:
— заяви про перегляд Верховним Судом
України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою
установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною
міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
— заяви про скасування судового наказу;
— заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;
— заяви про поворот виконання судового рішення;
— заяви про винесення додаткового судового рішення;
— заяви про розірвання
шлюбу з особою, визнаною в установленому порядку безвісно відсутньою або
недієздатною, або з особою, засудженою до позбавлення волі на строк не
менш ніж три роки;
— заяви про встановлення
факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання
допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;
— заяви про встановлення
факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй
смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного
випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного
характеру;
— заяви про обмеження
цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи
недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
— заяви про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
— заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
— заяви про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;
— позовної заяви про
відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи
бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки
Крим або органу місцевого самоврядування, їхньою посадовою або
службовою особою, а також незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю
органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду;
— заяви про захист прав
малолітніх чи неповнолітніх осіб у разі, якщо представництво їхніх
інтересів у суді відповідно до закону або міжнародного договору, згоду
на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, здійснюють
Міністерство юстиції України та/або органи опіки та піклування або
служби у справах дітей.
Власне, таку норму можна назвати лише
уточненням, яке має на меті уникнення зайвих дискусій, однак за подання
інших заяв до судів, ніж визначено у статті 4, вимога сплатити судовий
збір буде незаконною.
Також Закон встановлює пільги щодо
сплати судового збору. Зокрема, звільнення від сплати відбувається або
стосовно позивачів у певних видах спорів (поновлення на роботі, захист
прав споживачів тощо), або щодо окремих категорій осіб (фізичних осіб з
певними вадами (наприклад, страждають на психічні розпади) чи певними
статусом (І та II категорій постраждалих унаслідок Чорнобильської
катастрофи), державних органів (Антимонопольний комітет України) за
усіма чи окремим видом спорів.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі у
національній валюті винятково через установи банків чи відділення зв'язку
Цікаво, що з встановленням плати за
подання заяви про забезпечення лозову введено таку норму: якщо позовну
заяву подано після подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви
про забезпечення доказів або позову, розмір судового збору зменшується
на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття
запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову.
Судовий збір за «комплексні» позови,
що містять кілька вимог майнового і немайнового характеру, сплачується
за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та не майнового
характеру Це застосовується і до заяви про розірвання шлюбу з одночасним
поділом майна.
При цьому уточнюється: якщо заяву було
повернуто, відмовлено у відкритті провадження або залишено заяву без
розгляду (окрім як з підстав повторної неявки позивача) з поданням
повторної позовнім заяви має бути сплачено судовий збір знову. Якщо
судовий збір підлягав поверненню, але не був повернутий, то можна
долучати первісні документи про сплату збору. Вочевидь, при цьому суди
запитуватимуть підтвердження непроведения повернення судового збору.
Підкреслюється, що збір на загальних
підставах сплачується також при поданні зустрічних позовів та заяв про
вступ у справу як третьої особи з самостійними вимогами. При цьому
розмір судового збору вираховується із загальної суми позовних вимог, а
якщо позов подано кількома позивачами, то він оплачується кожним
позивачем окремо в частині, пропорційній його вимогам.
Важливим моментом є те, що судовий
збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до
спеціального фонду Державного бюджету України, а накопичені кошти
спрямовуються на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення
матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення
функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової
влади, комп'ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування
судового процесу, придбання та обслуговування комп'ютерної і
копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового
підпису тощо.
Закон нині передано на підпис
Президентові України і передбачається, що він набуде чинності з 1
листопада 2011 року. Ставки судового збору обраховуватимуться, виходячи з
розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2011 року.
Відтак, щороку ставки змінюватимуться відповідно до розміру мінімальної
заробітної плати на 1 січня кожного року
Однак варто зауважити, що з такими
ставками позивачам щонайменше доведеться сплачувати 28, 23 гривень — за
позови про оскарження діяльності суб'єктів владних повноважень без
майнових вимог. Верхня межа судового збору перевищує 56 тисяч гривень — у
господарських спорах з майновими вимогами, але і цей «рекорд» уже з
2012 року буде перевищено.