Офіційна статистика стверджує, що за останні роки в Україні збільшилась кількість розлучень серед молодих сімей, які лише почали виховувати дітей. Це зумовлено різноманітними факторами, зокрема, нестачі коштів для утримання дітей, напружена обстановка в домі, пов’язано з дитиною. Порушений мікроклімат відносин в молодій сім’ї впливає на психологічний стан подружжя і частіше за все це завершується розлученням. Але внаслідок цього виникає багато питань, пов’язаних з утриманням дитини, з місцем проживання дитини та з визначенням прав і обов’язків обох батьків щодо цієї дитини.
Українське законодавство дає чіткі вказівки на розв’язування цих питань, хоча механізм реалізації цих положень дещо складніший. Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Утримання дитини як майнове так і немайнове може відбуватися за взаємною згодою батьків. У разі, якщо один із батьків ухиляється від утримання дитини, інший з батьків, з ким проживає дитина вправі подати до суду позовну заяву з вимогою про стягнення аліментів на утримання дитини. Суд, розглянувши таку заяву може зобов’язати одного з батьків виплачувати з свого середнього місячного заробітку тверду суму, за бажанням заявника, або ж у відсотках від середнього місячного заробітку платника аліментів(не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку).
При визначенні розмірів аліментів суд враховує наступні обставини, в залежності від яких розмір аліментів може змінюватися, зокрема це: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина або інші обставини, що мають істотне значення. При чому розмір аліментів можна зменшувати або збільшувати протягом часу їх виплат у зв’язку зі зміною сімейного стану одного з батьків, стану здоров’я та інших обставин, шляхом подання відповідної заяви.
У тому разі, коли особа ухиляється від сплати аліментів самостійно, один з батьків дитини має право подати заяву за місцем роботи боржника, для того щоб сума аліментів безпосередньо відраховувалася з його заробітної плати. Окрім цього аліменти можна стягувати не лише на утримання дитини, а й на утримання її матері. Стаття 84 Сімейного кодексу України передбачає право вагітної матері, та матері, з якою проживає дитина віком до 3 років на утримання її від батьком дитини. Таке утримання здійснюється до досягненням дитиною 3 років, а у разі, якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку – до досягненням дитиною 6 років. Розмір аліментів на утримання матері дитини не залежить від будь-яких факторів, окрім можливості батька дитини її утримувати. Для здійснення свого права на це, матір дитини подає позовну заяву до суду про стягнення з батька дитини грошових сум на утримання матері.
У випадках, коли місце проживання дитини визначено з батьком, то відповідно до ст. 86 Сімейного кодексу України батько має право на утримання від матері дитини до досягнення дитиною 3 років, а у разі, якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку – до досягненням дитиною 6 років, незалежно від сімейного та матеріального стану батька.
Консультації надані юридичною компанією "Скорпіон".
